Голосування начебто має відбутися у четвер, 15 липня.

На розгляді у Верховній Раді нині є законопроект № 5551-2, яким пропонується вивести сферу телебачення та радіомовлення з-під дії мовного закону. Про це повідомив Офіс Уповноваженого із захисту державної мови у Facebook Тараса Креміня, який нині вже недоступний.

За словами Креміня, проект закону передбачає, що вимоги до створення телерадіопрограм, передач, фільмів та їх поширення будуть встановлюватися виключно законодавством про телебачення і радіомовлення. Натомість на сьогодні всі вказані вимоги регулюються ще й спеціальним Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

«Тобто фактично сферу телебачення та радіомовлення хочуть вивести з-під дії Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», — пояснив Уповноважений.

З посиланням на неназваних народних депутатів в офісі стверджують, що поправками до відповідного законопроекту пропонується також повернути російську мову в освітній процес та скасувати штрафи за порушення мовного закону в сфері послуг.

«Внесення зазначених пропозицій та поправок до законопроєкту № 5551-2 не відповідає визначеній Регламентом Верховної Ради України процедурі», — наголосив Уповноважений.

Він пояснив, що згідно з пояснювальною запискою, метою ухвалення законопроєкту № 5551-2 є «передбачення у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» видатків місцевим бюджетам для проведення реставрації, консервації, ремонту пам’яток культурної спадщини».

Відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і поправки до законопроєкту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту, який прийнятий Верховною Радою України за основу. А зазначені пропозиції та поправки стосуються внесення змін до закону «Про телебачення і радіомовлення» у частині, зміни щодо якої не приймались Верховною Радою України за основу, а також не відповідають предмету правового регулювання самого законопроекту № 5551-2.

«Отже, внесені таким чином пропозиції та поправки не можуть навіть бути розглянуті ні на засіданні комітету, ні, тим більше, у залі парламенту», – переконаний Тарас Кремінь.

Інформацію підтвердив також і колишній мовний уповноважений, а нині нардеп від «ЄС» Володимир В’ятрович у своєму Facebook. За його словами, «схема та сама, яку нещодавно намагалися провернути депутати Потураєв і Кравчук».

Голосування за цей проект закону в профільному комітеті начебто має відбутися у середу, 14 липня. А голосування за проект в цілому — вже наступного дня.

«А вже у четвер, 15 липня «слуги» і щедро простимульовані депутати з «підтанцьовки» планують протягнути в цілому цей проєкт разом з русифікаторськими нормами на позачерговому пленарному засіданні. Зеленський і його друзі-олігархи, чиї вуха стирчать із цією поправкою, поспішають. Бо 16 липня – це не лише друга річниця дії закону про мову. А й дата, від якої – уявіть собі! – українські фільми і серіали мають нарешті транслюватися по телебаченню українською мовою» — пише В’ятрович.

Як ми повідомляли, раніше нардепи намагалися ухвалити відповідні зміни через ухвалення іншого проекту закону — № 4107.

Таким чином депутати намагалися зупинити набуття чинності деяких положень мовного закону в частині теле- та кіновиробництва. Так, депутати «Слуги Народу» Потураєв, Кравчук та Санченко представили проекти законів, за якими пропонувалося відтермінувати положення про демонстрацію всіх фільмів та серіалів в Україні державною мовою. Ці законопроекти проголосовані не були.

Нагадаємо: мовний закон передбачає, що з 16 липня цього року усі фільми і серіали, вироблені в Україні, мають демонструватися українською мовою. Цьго ж дня набуває чинності ще низка норм, зокрема: статті 7 і 10, які визначають початок іспитів на рівень володіння державною мовою для майбутніх державних службовців, а також осіб, які хочуть отримати громадянство України; стаття 23, яка регулює використання державної мови у сфері культури (екскурсійна діяльність, дописи під експонатами; аудіогіди мають бути українською мовою); стаття 26, яка визначає застосування української в книговидавництві й книгорозповсюдженні (не менше 50% книжкової продукції на книжкових полицях має бути українською мовою).

Відтермінування мовних квот підтримав також міністр культури, почесний президент холдингу «1+1 Медіа» Олександр Ткаченко.

Фото: Фейсбук