За словами Віталія Селика, до перейменування підійшли надто просто, хоча це процес, який вимагає ретельного аналізу.

Урбаніст Віталій Селик вважає, що перейменування 5 станцій київського метро відповідно до результатів голосування громадськості, матиме наслідком плутанину при спробах зорієнтуватися на місцевості поблизу цих станцій. З його слів, за декілька років доведеться переназивати станції знову.

Селик пише, що обрання назви для станції метро — це ціла процедура.

Станції метро – це не вулиці та площі – вони визначають назви районів і допомагають орієнтуватися у місті. Рішення на десятиліття. Перед тим, як перейменовувати треба обговорити нові назви з києвознавцями, істориками та урбаністами і лиш потім питати широку думку киян, якщо є дві, чи три рівноцінні пропозиції. Інакше буде просак, як зараз. І років через 3-5 знову доведеться переназивати – тільки цього разу по-нормальному” — вказує він.

Також урбаніст зауважує, що голосували за перейменування 170 тисяч користувачів — це 2% від зареєстрованих киян. При цьому перевірити, чи голосували кияни, чи мешканці інших міст, нереально.

Далі Селик наводить зауваження до кожного з обраних варіантів для перейменування.

  • “Берестейська” на “Бучанську”:

На хайпі постраждалого міста(а скільки інших стали жертвами?) ніби і логічно, але вийшовши з цієї станції, до Бучі не доїдеш. Найближчі маршуртки та електрички йдуть зі станцій «Святошин» і «Академмістечко»” — пише він.

Селик пропонує залишити нинішню назву або обрати назву “Литовська”.

“Логічніше залишити назву «Берестейська» – на честь українського історичного регіону Берестейщини, або вже назвати «Литовською», бо проспект раніше був Брест-Литовським. Станцію прикрасити гарними історіями та картинками про спільне Велике князівство Литовське. Ну і не треба забувати про Берестейський мир 1918 року, де вперше було офіційно визнано Україну Незалежною державою” — вважає Селик.

  • “Площа Льва Толстого” на “Василя Стуса”:

Вулиця Василя Стуса знаходиться на Святошині, площу ЛТ хочуть переназвати іменем мецената та ініціатора УНР Чикаленка. Знову буде плутанина” — пише він.

Варіант Селика для перейменування — “Бесарабська”.

“При всій повазі до великого нашого поета-шестидесятника, доречніше станцію назвати «Бессарабською» на честь унікального назвою центральноміського кварталу. Нагадую, що найважливішою задачею станцій метро – є орієнтування на місцевості. Тим паче, в планах Метро досі є проєкт другого виходу зі станції на Бессарабську площу” — вказує Селик.

  • “Мінська” на “Варшавська”:

Раніше і з Мінською була плутанина, бо Мінський масив був в 3 кілометрах від станції, а проспект у п’яти. Тепер буде ще гірше, бо Варшавський житловий масив будують в 6 кілометрах. Логічніше так назвати одну з двох станцій нового Метро на Виноградар. Крім того – всі нинішні «міські» станції Харківська, Одеська, Чернігівська, Житомирська, Васильківська – прив’язані до напрямків доріг. А з Оболонського проспекту на Варшаву треба робити великий гак” — стверджує урбаніст.

Селик пропонує або залишити нинішню назву, або обрати “Богатирську”.

«Мінську» можна переназвати «Богатирською» – і звучить круто після станції «Героїв України» і до однойменного проспекту всього кілометр – 10 хвилин пішки. Все логічно. І якщо чесно, бульбафюрер колись здохне і мої друзі білоруси відіб’ють і повернуть Білорусь в європейське русло – і що тоді? Знову повертати назву? Диктатори ж тимчасові” — сподівається Селик.

  • “Дружби народів” на “Ботанічну”:

Таке можна робити у місті, де 1 ботсад, а не 3. Так, три! Великий – Гришка, Старий – Фоміна та ще один Університету Біоресурів (Аграрка) на Голосієво. Краще, аби уникнути плутанин, підсвітити історичну назву місцевості, відому з давньоруських літописів – «Звіринець», або «Звіринецька». Це тобі не абстрактні «Лісова», чи «Славутич»” — пропонує урбаніст.

Єдине перейменування, проти якого Селик не заперечує — це “Героїв Дніпра” на “Героїв України”. Мовляв, “логічно зберегти впізнаване слово і вкласти в сенс станції всіх героїв – в тому числі і Героїв Дніпра”.

Окремо Селик пропонує переназвати станцію «Тараса Шевченка» на Подолі на «Гаванську».

У цьому випадку – це теж буде шмат Деколонізації, оскільки в 70-80 ім’я Кобзаря ліпили де вийде. Яке він відношення має до Подолу – не ясно, хіба бухав у місцевих кабаках. Маємо тепер з іменем Тараса: бульвар на краю Старого міста, провулок біля Майдану, площу і селище на Кинь-Грусті, село біля Дарниці, вулиці в селах Жуляни і Троєщина та ще з десяток закладів по всьому місту, названих його іменем. Тож «Гаванська» буде норм!” — пише Селик.

Нагадаємо, раніше письменник любко Дереш розкритикував назву для станції метро “Бучанська” — мовляв, буде надто травматичною для багатьох містян.

Фото: Фейсбук