Автори розслідування пишуть, що сценарій спецоперації «за своєю складністю та продуманістю залишає далеко позаду найкращі серіали HBO та Netflix».

Розслідувачі Bellingcat і The Insider опублікували першу частину розслідування про українську спецоперацію із затримання бойовиків ПВК Вагнер.

За інформацією журналістів, українська розвідка вивчала «вагнерівців» з 2014 року, зокрема дізналася про їхні методи вербування, взаємодію з ФСБ та ГРУ та ротацію між ПВК. Так виникла ідея заманити бойовиків у пастку під виглядом вербування. Спочатку планувалося, що чотири-п’ять осіб виманять на територію Угорщини, де їх затримали б і передали в Україну для суду.

Розслідувачі пишуть, що станом на вересень 2019 року ГУР Міноборони мало доступ до персональних даних понад тисячі бойовиків, «переважна більшість із яких воювала на сході України». Для їхнього вербування створили групу співробітників спецслужб.

Було використано реальну ПВК МАР, створену в 2012 році в Санкт-Петербурзі, яка на час спецоперації припинила діяльність. Українська розвідка у вересні 2019 року зареєструвала аналогічний домен та сайт, щоб перехоплювати запити про набір персоналу, які надходили до ПВК МАР, йдеться у розслідуванні. В якості небойового завдання обрали нібито охорону нафтових об’єктів Роснафти на Близькому Сході.

У матеріалі йдеться, що спершу «вагнерівців» планували виманити на територію Угорщини під приводом підготовки для роботи у новій ПВК. Там їх мали затримали, екстрадувати до України та судити.

Втім вирішили втілювати інший план, який власне і «зірвався».

«Вагнерівців» мали опинитися в Україні унаслідок примусової посадки літака, який прямував з Мінська до Стамбула. Для цього розробляли два варіанти: або пасажиру стає погано на борту, або загроза вибуху (українські авіадиспетчери можуть дати вказівку пілоту не повідомляти пасажирів про аварійну ситуацію або навіть про зміну траєкторії польоту). Обрали другий варіант.

План операції показали політичному керівництву України, зокрема й президенту Володимиру Зеленському у червні 2020 року. Операцію схвалили на початку липня 2020 року. Але рішення відкласти операцію наприкінці липня призвело до її провалу. Найманців затримали у Білорусі.

За даними журналістів, за день до від’їзду бойовиків Бурба та Баранецький прибули до Офісу президента. Вони мали подати остаточну інформацію про майбутню спецоперацію. Однак, оскільки в той момент президент Зеленський був зайнятий, Бурба сказав Bellingcat, що вони не змогли зустрітися з ним особисто.

Бурба наголосив, що голова Офісу президента Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень. Напередодні президент Зеленський досяг угоди з Росією та підтримуваними Росією сепаратистами про припинення вогню на Донбасі, про що він оголосив на спільному прес-заході з тодішнім президентом Швейцарії Симонеттою Соммаругою.

Нагадаємо, 8 вересня американський телеканал CNN оприлюднив розмову із трьома анонімними «колишніми високопосадовцями української військової розвідки», які розповіли, як працювали над підготовкою операції із захоплення членів російської приватної військової компанії «Вагнер».

Президент України Володимир Зеленський, коментуючи повідомлення про зірвану операцію, заявив, що «ідея такої операції – це була ідея, скажімо так, інших країн, точно не України».

29 липня 2020 року в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрювала їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» «надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.

Україна просила видати їй затриманих бойовиків, бо вони брали участь у бойових діях на Донбасі і воювали проти ЗСУ.

Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 із 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.

Фото: Фейсбук