Через це виникають затори та аварії водомереж.

Каналізаційні трубопроводи аж ніяк не призначені для транспортування та утилізації побутового сміття. І в ідеалі до них не має потрапляти нічого, окрім продуктів життєдіяльності людини, туалетного паперу та води, якою все це змивається.

На цьому наголосили в “Київводоканалі”.

Як зазначили в підприємстві, особливо небезпечними утворювачами заторів і водночас найбільш популярними кандидатами на змив залишаються вологі серветки, ватні диски, вушні палички, прокладки та підгузки. Синтетичні матеріали, з яких виготовлені ці предмети, у каналізаційній трубі не розтануть і не розчиняться, і навіть не розірвуться, а навпаки, лише збільшаться в об’ємі і стовідсотково раніше чи пізніше  спровокують затор.

Фахівці розповіли, який шлях може пройти волога серветка, якщо замість сміттєвого відра потрапить до унітазу:

 1. Перша зупинка твердого сміття, змитого в каналізацію – ваші внутрішньобудинкові  труби.

“Не забувайте, що до каналізації постійно потрапляють залишки жиру з посуду, які осідають на стінках труб та зменшують їхній діаметр, залишки їжі, чайної або кавової заварки, волосся, яке збивається у жмути, тощо. І в певний момент навіть одна серветка може стати останньою краплею у формуванні затору”, – йдеться в дописі.

У найбільш неочікуваний момент може виявитись, що злив забився, і в унітазі вода не проходить, або проходить дуже повільно.

2. Якщо  умовній серветці вдалось без перешкод пройти внутрішньобудинковими трубопроводами, то у міській каналізаційній мережі вона майже напевно зустріне «товарищів», що були змиті в унітаз вашими сусідами та мешканцями інших будинків міста. У місці їхньої зустрічі також станеться затор, або взагалі аварія на каналізаційних мережах,  через це каналізаційні стоки можуть витікти на поверхню, що небезпечно з точки зору екології та санітарних норм, а також вельми неприємно і незручно для перехожих та мешканців, чий будинок опинився поруч з аварійною ділянкою каналізаційної труби.

Для прикладу, за минулий рік фахівці Київводоканалу ліквідували майже 11 тисяч таких заторів (це приблизно 30 заторів на день) та 90 аварій.

 3. Далі волога серветка може потрапити на Бортницьку станцію аерації – єдині очисні споруди міста, де усі стоки проходять декілька етапів очистки перш ніж повернутися в річку. Перший етап – видалення твердого сміття, це відбувається у грабельному відділенні, де для цього передбачені спеціальні механічні граблі. Та справа в тому, що обладнання не було розраховане на те, що зі стоками на станцію припливатимуть тонни непотребу. Тож щоб воно не вийшло з ладу, фахівцям доводиться щодня вручну вигрібати по 5-6 тонн сміття. Загалом зі стоків вилучають близько 9 тонн твердих відходів, а після злив, коли до каналізації потрапляє ще й сміття з вулиць, то й більше 10 тонн.

 4.  На Бортницькій станції аерації фахівці якісно очищують стоки, тож волога серветка, напевно, закінчить свій шлях на заводі «Енергія», куди для спалювання відправляється усе сміття з БСА. Але в маленьких населених пунктах, де немає якісних очисних споруд, кинуте в унітаз сміття може в кінці свого шляху опинитись безпосередньо у водоймі. Також це може статись при незаконному підключенні недобросовісних мешканців приватного сектору до технічних колекторів водоканалу, не призначених для транспортування стоків.

Потрапивши у водойму чи у грунт, волога серветка не розчиниться, і залишиться там на довгі роки. Хімічні речовини, що є у її складі, будуть отруювати довкілля, до того ж її може проковтнути тварина, птах чи риба, від чого неминучо помре.

Нагадаємо, раніше в “Київводоканалі” розказали, як боряться із неприємними запахами з каналізації.

Фото: unsplash