У садибі на вулиці Рейтарській у минулому столітті існувало Міністерство народного зоров’я української держави.

Про це повідомили в програмі «Київ. NewsRoom» телеканалу «Київ».

Сьогодні, 7 квітня, відзначають Всесвітній день здоров’я. Його започаткували на честь прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я 1948-го року.

Із нагоди свята, журналісти телеканалу «Київ» підготували цікаву подорож у медичне минуле столиці.

Насамперед знімальна група завітала на вулицю Рейтарську, щоб розповісти про перше товариство швидкої допомоги в Києві. У садибі, яку показали на відео, колись розташовувалася спільнота з дуже цікавою назвою – «Міністерство народного зоров’я української держави».

Традиція нічних медичний чергувань у Києві розпочалася ще наприкінці 19 століття, і в цьому столиця була дуже передовим містом.

«Початком роботи швидкої допомоги можна вважати 1881 рік. Саме тоді в Києві деякі лікарі організували такий невеличкий колектив і чергували в приміщенні Міської думи. Кияни могли безкоштовно отримати допомогу професійних лікарів. Деяким дослідникам це дає привід вважати, що саме київська швидка допомога була чи не найпершою швидкою допомогою в Європі», – розповіла Тетяна Шаланська, столичний гід.

Потім в Києві утворилося Товариство швидкої допомоги. 1915 року на кошти його засновників і звели цю готичну будівлю. До слова, її архітектор – Йосип Зекцер – також був членом цього товариства. Ще в довоєнні роки тут почали працювати спеціалізовані бригади – акушерська та педіатрична. А ось у військовий час всередині облаштували шпиталь.

«До речі, треба сказати, що з вулиці Гончара були прокладені рельси й потяг до будівлі на Рейтарській доставляв постраждалих офіцерів саме туди. У самій будівлі працювало сім карет швидкої допомоги і два автомобіля. Ми вже сто років користуємось саме автомобілем, але і зараз можна почути вислів «карета швидкої допомоги», – зазначила Тетяна Шаланська.

Проте цих карет, певна річ, не вистачало, щоб допомогти усім киянам. Тому в Товаристві існував статут, у якому прописували, за яких умов швидка виїжджає до постраждалого, а коли він сам мусить дістатися до станції. І за жодних обставин карети не виїжджали до пацієнтів у стані алкогольного сп’яніння.

«Водночас регламент вимагав, щоб із моменту надходження дзвінка протягом 1-2 хвилин карета вже виїхала на допомогу. На той час це доволі оперативно», – наголосив Павло Шинкаренко, києвознавець.

Станція швидкої була громадським закладом, куди могли зайти усі охочі. Тож працівники, не позбавлені почуття гумору, організували тут незвичний музей.

«Цей музей демонстрував, якими предметами калічили людей, на виклики до яких і виїжджала швидка. Чого там тільки не було! Уявіть – праски, ножиці, навіть поламані коромисла», – зазначив Павло Шинкаренко

І нехай минуло вже понад сторіччя, а у садибі гуляє вітер крізь розбиті шибки, Рейтарська, 22 і досі зберігає спогади про сотні врятованих життів.

Тож, завдячуємо усім медикам, які як колись, так і сьогодні піклуються про здоров’я киян. Бережіть себе, залишайтеся вдома, і щоб вам не було сумно на карантині, підписуйтеся на YouTube-канал телеканалу «Київ», щоб не пропустити наступні сюжети.

Фото: скріншот