Свою позицію він пояснює необхідністю підтримати представників теле- та кіноіндустрії.

Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко підтримує ініціативу окремих депутатів «Слуги Народу» про відтермінування введення мовних норм в теле- та кіновиробництві. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».

«Було звернення колег із телеканалів через те, що цього року у них не було ні фінансових, ні фізичних можливостей продовжувати зйомки проектів, які вони планували, відтермінувати на час карантину дію цього закону. Оскільки сам закон, по суті, не змінюється, а тільки відтерміновується, то я бачу у цьому крок назустріч представникам індустрії», – сказав Ткаченко сьогодні на прес-конференції у Києві.

На уточнювальне запитання, чи не бачить міністр проблем у тому, що його позиція з низки мовних питань відрізняється від позиції уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, він відповів, що не бачить суттєвої відмінності в їхніх позиціях, окрім «наголосів».

«Якщо я говорю про ласкаву українізацію — це не примусова українізація», — додав Ткаченко.

Зазначимо, що до серпня 2019 року Олександр Ткаченко був директором холдингу «1+1 Медіа», а нині є його почесним президентом.

Раніше «Слуга Народу» Микита Потураєв, пояснюючи необхідність відтермінування, заявляв, що «ми не в країні рожевих україномовних поні живемо».

Нагадаємо, «слуги» Потураєв та Кравчук є авторами проекту закону №5554, який передбачає відтермінування мовних норм в теле- та кіновиробництві; минулого тижня його не змогли винести на голосування у ВР. Санченко є автором аналогічного проекту закону №5554-1.

Мовний закон передбачає, що з 16 липня цього року усі фільми і серіали, вироблені в Україні, мають демонструватися українською мовою. Цьго ж дня набуває чинності ще низка норм, зокрема: статті 7 і 10, які визначають початок іспитів на рівень володіння державною мовою для майбутніх державних службовців, а також осіб, які хочуть отримати громадянство України; стаття 23, яка регулює використання державної мови у сфері культури (екскурсійна діяльність, дописи під експонатами; аудіогіди мають бути українською мовою); стаття 26, яка визначає застосування української в книговидавництві й книгорозповсюдженні (не менше 50% книжкової продукції на книжкових полицях має бути українською мовою).

Як ми повідомляли, в Nestle лаконічно прокоментували звинувачення в упередженому ставленні до української мови.

Фото: Фейсбук