Попри те, що компанії страждають від збитків, більшість рітейлерів все ж продовжують роботу в адаптованому режимі.

В Асоціації рітейлерів України (RAU) опитали 6 компаній, серед яких оператори торгово-розважальних центрів, fashion-рітейлери і ресторатори.

Столичні рітейлери, страждаючи від збитків, продовжують роботу і не опускають руки. Однак скаржаться на державу, яка нехтує своїми обіцянками.

20 березня київський ритейл зіткнувся з четвертим посиленим карантином. Попри те, що за минулий рік ринок навчився працювати в його умовах, збитків компаніям все одно не уникнути.

Залежно від виду діяльності, одні підприємства побоюються недорахуватися понад половини місячного прибутку. Інші ж упевнені, що втратять як мінімум 6% річної виручки. У разі продовження локдауна багатьом підприємцям доведеться остаточно відійти від справ. Найбільших збитків отримає малий і середній бізнес, а також ті гравці, формат роботи яких не дає можливості замістити втрати за допомогою онлайн-торгівлі.

Попередній жорсткий карантин, який тривав із 8 до 24 січня, здійснив різний вплив на різних учасників ринку.

Ресторани

Олександр Савілов, співзасновник і керуючий партнер мережі ресторанів швидкого і здорового харчування Salateira, розповів, що в січні компанія втратила 50-60% місячного прибутку. Водночас чоловік назвав ці втрати «не смертельними». Також Олександр Савілов припустив, що за підсумками березнево-квітневого карантину компанія отримає приблизно такий же результат.

За словами Дмитра Борисова, власника мережі «Сім’я ресторанів Дмитра Борисова», заклади формату smart casual (бюджетні ресторани з високою кухнею) теж «у цілому тримаються». Однак класичним ресторанам, як от Chicken Kyiv, «Любчик», «Ватра» – доводиться важче: доставка покриває лише 10% від тієї виручки при заповнених залах.

Fashion-рітейл

Марія Самплавська, маркетинг-директор Intertop Ukraine, розповіла, що компанія здатна уникати радикального падіння продажів у період вимушеного закриття торгових точок. Та все ж зазвичай великий відсоток замовлень через сайт клієнти оформляють із викупом в магазинах, адже їм важлива попередня примірка. За словами пані Марія, мережа під час січневого локдауна втратила близько 30% продажів. Тим не менше, мережа продовжує відкривати точки видачі в містах, що потрапляють у «червону» зону.

Тетяна Карлова, CEO Invogue Fashion Group (28 магазинів одягу в Києві, Одесі та Харкові), наголошує, що цей карантин скоротить для них період продажів товару по першій роздрібній ціні – є ризик не реалізувати значну частину одягу. Цікаво, що після січневого локдауну мережа залишилася з великими залишками, адже скоротився час сейлу і зменшився інтерес до розпродажу.

До слова, зробити оцінку своїх збитків обидва учасники fashion-ринку поки не можуть. Однак в Intertop помітили, що вже зараз у них припинили роботу понад 100 зі 140 магазинів в Україні через попадання регіонів, де вони знаходяться, до «червоної» зони.

Торговельно-розважальні центри

Анна Чуботіна, гендиректор компанії Arricano Real Estate, що володіє і управляє 5 ТРЦ (РайON, City Mall, Проспект, Сонячна галерея), розповіла, що неможливість працювати 3 тижні з 52 тижнів року – означає втрату 6% річної виручки. Однак весняні збитки можуть виявитися значно більшими, адже, за словами пані Анни, березень – один із найкращих періодів для збільшення товарообігу в першому півріччі.

Водночас керуючий директор Dream Town Роман Ємець запевнив, що його компанія в минулому році недоотримала близько 5 мільйонів доларів.

У консалтинговій компанії Pro-Consulting зробили оцінку наслідків локдауну для ТРЦ за минулорічним досвідом. Відтак, у результаті локдауну тривалістю 3 тижні, загальне зниження виручки київських ТРЦ від орендних надходжень може скласти 2,6 мільярда гривень. А сумарні втрати можуть досягти 7 мільярдів гривень.

Попри серйозні збитки великих компаній, локдаун насамперед зачепив малий та середній бізнес.

Анна Чуботіна, гендиректорка Arricano, наголошує, що ці бізнеси ще не встигли відновитися від минулорічного локдауну, як на них вже чекав новий. За її словами, якщо обмеження будуть продовжуватися в другому півріччі 2021 року, то варто очікувати закриття рітейлерів і зростання безробіття.

Однак Олександр Соколов, гендиректор Pro-consulting, запевнив, що для столичних ТРЦ локдаун не стане фатальним, адже, на його думку, закриття навіть невеликих компаній, бізнес яких не диверсифікований, малоймовірне. Також пан Олександр вважає, що підприємці мали час підготуватися до посилення обмежень, зокрема налагодити роботу онлайн-продажів і служб доставки. Відтак, вихід із цього локдауну буде швидшим з огляду на відновлення відвідуваності. «Позитивно вплине на обороти ТРЦ після карантину й відкладений попит, який у 2020 році позитивно відбився на багатьох ТРЦ і навіть збільшив середній чек, порівняно з докарантинним періодом», – наголосив Олександр Соколов.

А що держава? 

В Асоціації рітейлерів України також повідомили й про відношення держави до рітейлерів. Наразі головна претензія представників бізнесу – те, що чиновники не повідомили заздалегідь про посилення карантинних обмежень, як обіцяли раніше. Анна Чуботіна зазначила, що рітейлери і девелопери, а також профільні асоціації, провели багато робочих зустрічей із владою, включаючи КМУ, та домовилися про завчасне інформування бізнесу про будь-які обмеження.

Дмитро Борисов зауважив, що на минулого тижня (22-28 березня) було заплановано відкриття кількох фуд-холів і ресторанів у різних містах, але через локдаун все перенесли. 

На думку Борисова, держава має широкий інструментарій для допомоги ресторанному бізнесу. Зокрема серед цих механізмів Борисов виділив грошові компенсації співробітникам під час простою і відшкодування витрат на оренду.

За словами Романа Ємця, орендодавці комерційної нерухомості зі свого боку наголошують на необхідності прийняття постанови, що регламентує відносини ТРЦ із кредитними організаціями в період локдаунів. На його думку, не менш важливі й податкові послаблення: починаючи від звільнення від місцевих зборів на більш тривалий, ніж карантин, період, закінчуючи в цілому змінами в підході до податкової політики держави, в тому числі в частині ПДВ.

Про це стверджують і ресторатори – Олександр Савілов із Salateira переконаний, що зараз необхідний негайний діалог держави з Асоціацією рітейлерів про створення закону про ресторанну діяльністі та зниження ставки ПДВ до 7%.

Учасники ринку сподіваючись на податкові пільги (аналізуючи світовий досвід, правильним кроком була б як мінімум відстрочка їх сплати, вважає Марія Самплавська), розраховують і на часткове зняття заборони на офлайн-торгівлю.

Фото: unsplah