Кінематографісти виступають проти підтримки законопроектів від «Слуг», які намагаються відкласти мовні норми в теле- та кіновиробництві.

Про це повідомили на офіційному сайті Національної спілки кінематографістів України.

Представники НСКУ звернулися до Верховної Ради України з відкритим листом щодо мовного питання в кінематографії.

«Медіапростір – один з найголовніших полів битви в російській гібридній війні проти України, у війні, котра є передусім війною за ідентичність. Вочевидь тому Росія й проросійський олігархат в Україні завше спрямовували особливі зусилля саме на русифікацію засобів масової інформації», – зазначили в листі.

У НСКУ вважають, що ухвалення 2019 року Закону про мову дозволило зупинити московську мовну експансію. Зокрема процес формування цілісного українського мовно-культурного простору має незаперечну суспільну підтримку та вирішальне значення для національної безпеки Української держави.

Також кінематографісти нагадали, що 16 липня 2021 року набуває чинності частина 6 статті 23 Закону про мову, яка передбачає, що фільми в Україні демонструються українською мовою. Це стосується й кінопрокату, й інтернетплатформ, і телебачення, яке, на думку НСКУ, досі нав’язує глядачам фільми й серіали російською мовою.

Однак у НСКУ наголосили, що 24 травня депутати монобільшості Микита Потураєв та Євгенія Кравчук, а 28 травня – Олександр Санченко, зареєстрували законопроекти №5554 і №5554-1, які в разі прийняття відкладають вступ у дію цієї мовної норми на невизначене післякарантинне майбутнє.

У зв’язку з цим спільнота українських кінематографістів заявляє:

  1. «Спроба зірвати вступ у дію з 16 липня норми закону про демонстрування фільмів українською мовою є актом підтримки російської гібридної агресії проти України.
    Намагання виправдати цю спробу коронавірусом не витримує жодної критики, це просто кумедно. Так само, як і твердження, що телеканалам не вистачає українськомовних фільмів для заповнення ефіру. Це мізерно, нікчемно та підло, ми усі знаємо, що це неправда. Щоб виконати закон, достатньо озвучити українською мовою хоча б ті фільми, які згадані депутати й олігархічна телеіндустрія збиралися нав’язувати російською. Для мільярдерів-власників цих телеканалів витрати на таке озвучення – копійки.
    Кожен із депутатів, який підтримає згадані русифікаторські законопроекти, відверто стане на бік ворожого Кремля. Жодні вказівки«згори» чи партійна дисципліна не можуть виправдати зраду національних інтересів.
  2. Засилля російськомовної преси в Україні є штучним і неприйнятним. Лише вимога до друкованих видань мати українськомовну версію здатна нарешті покласти цьому край. Твердження, що Закон про мову зобов’язує газети й журнали друкувати «додаткову» версію українською мовою й нести додаткові видатки, є маніпуляцією. Навпаки, всеукраїнські видання зможуть виходити або лише українською мовою, або, за власним бажанням, друкувати тиражі ще й іншими мовами. А заяви, що українці не купуватимуть пресу українською мовою – така ж нісенітниця, як і поширені свого часу вигадки, що українці через українську мову не ходитимуть до кінотеатрів, не слухатимуть радіо чи не відвідуватимуть крамниць.
    Наміри «Слуг народу» не дати людям можливості нарешті читати пресу у власній країні власною мовою так само є відверто антиукраїнською дією, яка не має жодних виправдань.
  3. У разі послаблення в законопроекті «Про медіа» норм щодо захисту української мови й Переліку осіб, що становлять загрозу національній безпеці України, або з’яви в тексті будь-яких нових русифікаторських положень, ми зробимо все можливе, щоб цей законопроєкт ніколи не був ухвалений».

Також українські кінематографісти закликають:

  • «дати, нарешті, спокій Закону про мову;
  • народних депутатів, незалежно від партійної приналежності, усвідомити персональну відповідальність за майбутнє країни й не голосувати за русифікаторські законопроекти;
  • українських громадян – у разі ігнорування владою цих вимог – бути готовими до рішучих дій для захисту нашої мови і держави».

До написання відкритого листа долучилися: Ірма Вітовська, заслужена артистка України, акторка; Олег Сенцов, кінорежисер, сценарист; Наталія Ворожбит, кінорежисерка, сценаристка; Ахтем Сеітаблаєв, кінорежисер, актор; Олесь Санін, кінорежисер, сценарист, актор; Валентин Васянович, режисер, сценарист, кінооператор, продюсер; Ірина Цілик, кінорежисерка, сценаристка, письменниця; Наріман Алієв, кінорежисер, сценарист; Римма Зюбіна, актриса, телеведуча, громадська діячка; Павло Ар‘є, сценарист, драматург; Микола Засєєв, кінорежисер, сценарист; Володимир Тихий, режисер, сценарист; Жанна Максименко-Довгич, кінорежисерка, сценаристка, Голова Української гільдії режисерів; Юлія Мироненко, кінорежисерка, сценаристка, письменниця; Єлизавета Сміт, кінорежисерка, продюсерка; Іван Сауткін, кінорежисер, власник арт-резиденції; Максим Курочкін, драматург, сценарист; Артем Мостовий, звукорежисер; Володимир Войтенко, голова Правління Спілки кінокритиків України; Ольга Журба, режисерка; Юрій Шевчук, директор Українського кіноклубу Колумбійського університету; Петро Цимбал, режисер монтажу, продюсер; Микола Базаркін, режисер монтажу; Жанна Озірна, режисерка; Ірина Стеценко, кінорежисерка, саундпродюсерка; Надія Коваль, режисерка, сценарист.

Нагадаємо, нещодавно мовний омбудсмен розкритикував спробу «слуг» відкласти мовні норми в теле- та кіновиробництві.

Фото: НСКУ