Роман Ратушний вважав, що війна з росією була очікуваною, і передбачав, що у України таких випробувань буде ще багато.

В одному зі своїх останніх постів у Фейсбук загиблий київський активіст Роман Ратушний писав про те, що українці мають “випалювати в собі” все російське. Пост про це він написав 22 квітня.

Ратушний загинув у боях під Ізюмом на Харківщині 9 червня — його загін потрапив у засідку.

Знімайте рожеві окуляри. Не намагайтесь врятувати свою картинку світу і зону комфорту, загортаючи реальність у фентезійний володар перснів або слова арестовіча. Ви 8 років ховались за рожевими окулярами від реальності, дружили з хорошими росіянами, підсилювали російське поле і це вам допомогло? Ні. 24 лютого ви виявились неготовими стикнутися з реальністю” — писав Ратушний.

Активіст вважав, що Україна приречена бути межею між Заходом та Сходом, тому завжди має готуватися до випробувань, подібним сьогоднішнім.

Ось вам проста модель: є орда, яка рухається зі сходу за багатствами заходу. Вона буде туди рухатись незалежно від вашого бажання і хуйні яку ви прочитали у Харарі. Просто раніше це були монголи, тепер росіяни, а за ними будуть китайці. Ми або тримаємось форпостом західної цивілізації, або орда нас приєднує до себе і робить нас своїм гарматним м’ясом знову” — вважав він.

Ратушний також давав деякі поради українцям, які ще сподіваються на те, що з росією все владнається.

Випалюйте в собі всю російську субкультуру. Випалюйте в собі всі спогади з дитинства пов’язані з російським-радянським. Випалюйте в собі стосунки з родичами чи друзями по ту сторону, з усіма хто є носієм російської субкультури. Інакше це все випалить вас” — писав він.

Крім того, у Ратушного був ще один пост — з різкою критикою надання українського громадянства російським діячам (після історії з Невзоровим). Однак вже після смерті активіста пост було видалено, нині він недоступний.

Пост був написаний 20 травня, залишився оригінал тексту.

Значить так, враховуючи те як розгортаються події на нашій ділянці, буду писати все що думаю без застережень образити почуття друзів та знайомих

Всі хто дивляться і ретранслюють (а такі люди навіть не відстріллють звідки в їх голові беруться тези, які вони говорять ротом) Максіма Каца, Нєвзорова, Собчак, Тінькова, Дудя, кліп Зємфіри та будь-кого у кого є російське громадянство — автоматично мають вважатись тупими дегенератами, яких треба викидати з України.

Допоки Збройні Сили вбивають русню на фронті, ви нездатні вбити русню в собі. Ви нікчемні, як ті жаби що намагаються підливати воду у висушене болото.

Просто запам’ятайте:

Чим більше росіян ми вб’ємо зараз, тим менше росіян доведеться вбивати нашим дітям.

Ця війна триває більше трьох сотень років. Коли ми її програємо, ми стаємо гарматним м’ясом для росіян. Коли ми її виграємо — ми отримуємо час на відпочинок до наступної фази цієї війни.

Якщо ви приймете цей факт, вам не потрібні будуть рожеві окуляри від Арестовіча чи ваших улюблених аналітиків, які точно знають коли помре черговий російський цар чи коли у русні закінчаться ресурси (спойлер: вони не знають).

Люди, які кажуть що ніхто не міг уявити широкомасштабну війну русні проти України, негідники. Вам про це казали дуже довго і чітко люди, яких ви записували в націонал-патріоти, американські агенти і радикали. Те що ви не слухали, не значить що ви не знали. Ви знали, але хотіли зберегти свій дебільний солом’яний світогляд…

Насправді я ще довго можу трансформовувати свій біль в образи щодо ідіотів, але позаяк це все одно не спрацює на цьому і зупинюсь

На смерть Ратушного відреагувало дуже багато діячів та звичайних користувачів соцмереж. Висловилася також співачка Марія Бурмака, яка розповіла, що знала хлопця з ранніх літ.

З її слів, мати Ратушного, письменниця Світлана Поваляєва, за кілька днів до його смерті мала нервовий зрив — мовляв, передчувала біду.

Я не знаю як передати цей біль, я пам‘ятаю як цей хлопчик щойно народився, ми тоді працювали всі разом. Він був з тих найкращих синів українських, на яких майбутня Україна мала би триматись. Буквально днями Світлана писала, що в неї був як нервовий зрив. А це серце мами відчувало. Я не знаю як це пережити батькам, як це пережити всім. І скільки це ще бути тривати, цей жах, коли кращих українських дітей вбивають росіяни. Вічна пам‘ять тобі чесний, принциповий, розумецький, відважний Роман. Найкращий син свого народу, який не вагаючись пішов захищати свою батьківщину. І віддав життя за неї. Вічна Тобі пам‘ять і царства небесного” — написала вона.

Фото: Фейсбук