Сам Житній ринок несе величезну цінність для київської історії, на відміну від його будівлі, яку збудували лише у 1980 році.

З усіх діючих київських ринків Житній ринок є найдавнішим. Понад тисячу років тому тут торгували візантійські та скандинавські купці. І, якщо Поділ був серцем Києва, то цей ринок був серцем Подолу. Про це йшлося в ефірі програми “Київ. Newsroom” на телеканалі “Київ”. 

Сіль, мед, віск, хутра, глиняний посуд, дичина та заморські товари, усім цим в давнину торгували Житньому ринку. Адже поряд була гавань, де й розвантажувався товар.

“Тобто тут розвантажувалось, те що прибувало і тут була купа майстерень, відповідно можна було розвантажити і одразу закупатись тим, що тут вироблялося. Тут дуже популярним була переробка шкіри, вироби зі шкіри”, – пояснив кандидат історичних наук Павло Сацький.

Kyiv Media

До 19-го століття усі без виключення малі річки Києва текли поверхнею. Замурувати їх в колектори здогадалися значно пізніше. Тож до 19-го століття і річка Глибочиця текла поверхнею між нинішніми Верхнім та Нижнім валами. І вона істотно впливала на діяльність Житнього ринку.

“Поділ навіть ділився на Заканавний Поділ, тобто за Валами і Поділ, який більше респектабельний, який ближче до Контрактової площі. І ось ця річка Глибочиця і ділила тодішній Житній ринок на дві частини. Оскільки не було такої стаціонарної будівлі у 19 ст. і це був ринок під відкритим небом”, – розповіла києвознавець Олена Орос.

Kyiv Media

1919-го року Житній ринок опинився у центрі антибільшовицького Куренівського повстіння. Є відомості, що саме тут розміщувався штаб повсталих. Як відомо, заколот червоним вдалося придушити тоді великою кров’ю.

За радянської влади Житній ринок, на відміну від знаменитого Євбазу, закрити не намагалися. Попри те, що злочинність тут буяла не менша, ніж у привокзальних кварталах.

Kyiv Media

“Доволі часто були випадки, коли намагалися збирати данину. Ще в радянські часи на ринку займалися, тоді це називалося спекуляція, і намагалися запропонувати прикриття і захист від інших угрупувань”, – зауважив Павло Сацький.

Нині Житній ринок асоціюється у першу чергу з громіздким павільйоном. Втім ця будівля не надто вже давньою і цінною з позиції київської історії.

“Щодо сьогоднішньої будівлі, вона достатньо пізнього періоду, збудували її в 1980 році, точніше відкрили ринок. Будували його 6 років і до 1970-тих Житній ринок був улюбленим місцем закупів подолян”, – каже Олена Орос.

Kyiv Media

Власне, і зараз Житній ринок залишається улюбленим місцем для багатьох киян. І не лише заради споживацьких потреб, адже понад тисячоліття безперервної торгівлі – це справжня родзинка для місцевих краєзнавців чи дослідників київської старовини.

Фото: Київ ТБ