За словами Олени Гончарук, в міністерстві ігнорують співпрацю з установою.

Гендиректорка Центру Довженка у Києві Олена Гончарук розповіла про те, як її установа комунікує з Міністерством культури та інформаційної політики, голова якого Олександр Ткаченко так і не підписав з нею контракт. Інтерв’ю з Гончарук записало Lb.

Гончарук було обрано на посаду генеральної директорки в квітні цього року. Одразу після конкурсу Міністерство культури попросило скасувати результати голосування і провести повторне. Натомість конкурсна комісія на чолі з Іриною Подоляк засвідчила, що жодних порушень процедури не було.

Оскільки міністр Ткаченко за цей час не підписав контракт Гончарук, вона досі перебуває в статусі в.о.

МКІП, за її словами, не допомагає Центру у вирішенні нагальних питань. Так, у організації виникли проблеми з одним з орендарів — МКІП не втрутився.

«… гарно відремонтовану будівлю завжди можна використати. У нас, наприклад, є дуже «жвавий» орендар, який уже не один рік заявляє претензії на два корпуси, що здаються в оренду. На жаль, не можу сказати, що міністерство займає сторону Центру або намагається в нашій особі відстояти інтереси держави. На судові засідання ніхто від МКІП не з’являється, взагалі не реагують» — зазначила вона.

Гончарук уточнила, що мова про корпуси по вул. Васильківській, в одному з яких вже закінчилась оренда, і звідки орендаря намагаються виселити, аби приміщення використовувати для фільмосховища.

«Але нам потрібна визначеність на стратегічному рівні, що ми можемо оперувати цим корпусом, що ми його не втрачаємо. А якщо втрачаємо, то має бути передбачена компенсація. Адже фільмофонд буде лише зростати. Ми не плануємо зникати, ми хочемо розвиватись» — зазначила вона.

Натомість в міністерстві, на думку Гончарук, Довженко-Центр сприймають як «вєсьолий балаган» і пропонують здавати частину приміщень в оренду.

«Під час однієї з перших розмов з Ростиславом Карандєєвим (перший заступник Ткаченка – ред.) він мені сказав: «Не зрозуміло, чим ви там займаєтесь. Фільмофонд може зберігатись будь-де, можемо його в архів Пшеничного віддати». Я кажу: «Чекайте, а що тоді залишиться?». «Ну, оцей весь ваш чудесний балаган: культурний центр, музей, Сцена 6, книгарня». Кажу: «Ви розумієте, що це синергійно працює?» «Ну це смішно, що значить «синергійно»?» – така була відповідь. Я думаю, для Міністерства це тригерна тема, бо вони розуміють, що таке сфера культурної спадщини. Тут треба бути дуже обережним: раптом що, можна і від якоїсь міжнародної організації отримати неприємну реакцію. А оцей «вєсьолий балаган» хай собі буде, ну і площі можна в оренду здавати. Я напружилася і кажу: «Тобто ви пропонуєте розділити це все?» Кажуть: «Ну, як варіант». «А навіщо? – питаю. – Вам треба приміщення, оптимізувати бюджет?» «Ну давай просто розберемось, куди фільмофонд, куди плівку. Може, архів Пшеничного до вас, може вас – туди. А то у вас стільки території» — розповіла Гончарук.

Вона додала, що не розуміє, чи МКІП цікавить лише приміщення, «чи ми для них занадто складна інституція з незрозумілою структурою».

Гончарук розповіла також, що Центр мав пропозицію від одного з забудовників щодо фінансової допомоги, але МКІП ніяк не допоміг і з вирішенням цього питання.

«… до нас звернувся забудовник, що будує житло поруч, з пропозицією вкласти певну суму в розвиток Центру. Але в законодавстві не відпрацьований механізм інвестдоговорів. Це відповідальність Кабміну, і МКІП не хоче перебирати її на себе. А ми є державною установою і не можемо одноосібно вирішувати питання дозволів про право будівництва чи користування. Міністерство ж не поспішає нам у цьому допомогти. Як виконувачка обов’язків я не можу брати на себе таку відповідальність. Особливо за умови, що міністерство не надає ніяких гарантій і ми не йдемо пліч-о-пліч. На сьогодні я обмежена у своїх правах» — зазначила вона.

Гончарук не виключає, що МКІП через таку позицію «торгується» з нею за призначення повноцінною директоркою.

«Я зрозуміла вже з часом, що це пов’язані речі. Після кількох розмов з Карандєєвим у мене виникло чітке розуміння, що між ним і міністром дискомунікація. Тому що те, про що ми говоримо на зустрічах з Карандєєвим, не доходить до міністра» — додала вона.

Гончарук зазначає, що МКІП має ідею «розділити Центр на окремі структури» і «що все це заради якоїсь мети, яку мені не озвучують».

Олена Гончарук має великий досвід роботи на ключових посадах у культурних інституціях: вона протягом п’яти років працювала в Довженко-Центрі, очолюючи Музей кіно, доти – довгий час в НАМУ. На конкурсі не посаду директора вона була кандидаткою, яку підтримував колектив Довженко-Центру.

Фото: Фейсбук