Олександр Алфьоров вважає, що вулиці слід було подавати на голосування окремими пакетами, а не 296 одразу. Він пропонує продовжити роботу комісії,

Cитуація з голосуванням за дерусифікацію київських вулиць демонструє «не лише поспішність у багатьох рішеннях, але й нівелює роботу фахової комісії». Про це написав у своїй колонці для «Української правди» Олександр Алфьоров, кандидат історичних наук, голова експертної топонімічної комісії Києва.

Альфоров був одним із учасників експертної комісії, яка обрала варіанти, які пропонувалися на голосуванні.

Зі слів науковця, робота комісії була «підважена, а подекуди й знівельована».

«Експерти визначали свої рекомендації, створюючи, де це можливо, зв’язок назв із місцевістю, історичними ландшафтами та комплексами, що існують. Проте на рейтингове голосування організатори виставили висновки комісії лише як дорадчі» — йдеться в тексті.

Алфьоров критикує організаторів голосування за те, що дали можливість голосувати не лише за відібрані комісією варіанти.

«… залучення до голосування варіантів, які комісія відкинула, спричинило до того, що до голосування потрапили назви з помилками: неправильними транслітераціями, прізвищами без ініціалів, назвами на честь живих діячів, а є й варіанти, які відверто повертають “рускій мір” в київський топонімікон. Усе це створює небезпеку появи в Києві назв-покручів та диктує необхідність збору комісії повторно. І саме тому наголошую: під час голосування, прошу, орієнтуйтесь на висновки експертної групи» — вказує він.

З його слів, експертна група пропонувала подавати на голосування вулиці окремими пакетами, наприклад, за районами міста. Це б, вважає Алфьоров, дозволило киянам “поступово та вдумливо” голосувати за декілька десятків перейменувань, а не за 296 одночасно.

Так само він критикує голосування за те, що віддати голос могли не лише кияни, а мешканці будь-якого міста України.

Це створює прецедент, коли за назви голосуватимуть люди, які, можливо, ніколи не бували в Києві, не розуміють міста, або ж є прихильниками певної політичної волі без огляду на тисячолітню історію розвитку Києва. Кияни ніколи не голосували, умовно, за вулиці Харкова чи Ужгорода. Так само мешканці інших міст і сіл не голосують за громадський бюджет Києва” — пише він.

Також, з його слів, до публічного простору не потрапили ухвали комісії, що стосуються двох категорій назв вулиць.

«Перша стосується вулиць, які вже пройшли повну процедуру з обговоренням та громадським голосуванням, але не були проголосовані депутатами. Комісія запропонувала проголосувати ці рішення без рейтингового голосування (у цьому переліку “Дружби народів”, “Героїв Сталінграда” тощо). Друга група стосується вулиць, яким необхідно повернути історичні назви (як-то “проспект Перемоги”, “площа Перемоги” тощо)» — пише Альфьоров.

Науковець наголошує, що експертна комісія має продовжити роботу, аби перейменування відбулося найбільш оптимально.

«… ситуація, яка склалася з голосуванням, демонструє не лише поспішність у багатьох рішеннях, але й нівелює роботу фахової комісії. Задля гармонізації результатів рейтингового голосування, уникнення помилок та врахування суспільного запиту, що виник під час процедури, виникає гостра необхідність у продовженні роботи комісії. Необхідно здійснити кінцеве опрацювання та затвердження на фаховому рівні підсумків голосування» — наголошує він.

Члени комісії готові продовжити роботу — підсумовує Альфоров.

Нагадаємо, голоси за перейменування обєктів у Києві в рамках дерусифікації віддали 6,5 мільйонів людей. Голосування закінчилося 19 червня і тепер остаточне рішення про перейменування ухвалюватиме Київрада.

З результатами голосування можна ознайомитися за посиланням.

Фото: Фейсбук